Мир поза розумінням

Джим, визнаний найкращим учителем, є яскравим прикладом того, чого він навчає.

Понівечений серією інсультів через вісім років після того, як він прокинувся в 1995 році, знадобилося кілька років, щоб одужати, навіть незважаючи на те, що він продовжував мати певний параліч правого боку. Та все ж сприйняв усе з ласкою й легкістю.

Зовсім недавно він мав кілька падінь, які призвели до заміни правого стегна, інших переломів, а також діагнозу хвороби Паркінсона.

Незважаючи на це, він продовжує, шкутильгаючи з тростиною, випромінювати життєрадісність, доброту та цілющу присутність, які надихають людей.

Чого він навчає, так це мантра/запитання: «Хто цей «я», який спрацьовує?» Кожного разу, коли ми відчуваємо емоційну реакцію — занепокоєння, невпевненість у собі, занепокоєння, провину, сором, образу, гнів, депресію чи самотність — ми підтверджуємо мантру й дивимося всередину, щоб побачити, чи зможемо ми знайти «я».

Згодом стає очевидним, що «я» неможливо знайти, окрім «історії», переконання, спогаду, який приходить і йде в просторі усвідомлення чи присутності, якою ми є.

Тоді ми зможемо звернути увагу на світ навколо нас і поділитися цим життєво важливим посланням миру, любові та радості, до якого ми прокинулися!

«Я дуже рекомендую сеанси з Джимом. Якщо ви зрозумієте те, на що вказує Джим, ви відчуєте спокій, який перевершить усе, що ви коли-небудь відчували. Це подорож, яку варто здійснити!»

Кеті Вільямс, тренер «Пробудження», Мауї, Гаваї